колектив

колектив
колектѝв <-и, бр: -а>
същ м collettìvo m, collettività f

Български-италиански речник. 2015.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Look at other dictionaries:

  • колективізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • колективіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • колективіст — а, ч. Послідовник, прибічник колективізму …   Український тлумачний словник

  • колективізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • колективізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • колективізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • колективізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • колективістичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • колективістка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • колективістський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • колективізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізо/вано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”